Недорогі препарати, що добре переносяться, рятують безліч життів. Бета-блокатори знижують артеріальний тиск, захищають від повторних інфарктів, допомагають довше жити хворим із захворюваннями серця. Як працюють ці препарати.
Бета-блокатори перешкоджають вивільненню гормонів стресу адреналіну та норадреналіну. Це уповільнює серцевий ритм, зменшує силу, з якою кров перекачується тілом. Популярні препарати Бісопролол, Небіволол, Метопролол використовують для лікування серцево-судинних захворювань, застосовують при глаукомі, мігрені. Вони блокують вироблення нирками гормону під назвою ангіотензин II.Це призводить до зниження артеріального тиску.
Бета-адреноблокатори призначають для лікування наступних захворювань серця:
- Стенокардія. Препарати зменшують кількість нападів. Вони уповільнюють частоту серцевих скорочень, знижують потребу у кисні. Іноді їх використовують у комбінації з блокаторами кальцієвих каналів.
- Серцева недостатність. Ліки збільшують тривалість життя у людей із захворюванням, викликаним порушенням скорочення лівого шлуночка (головної насосної камери серця).
- Розлади ритму. Бета-блокатори контролюють фібриляцію передсердь, зменшують частоту скорочень, усувають втому.
- Серцеві напади, що повторюються. Препарати призначають хворим, які перенесли інфаркт, щоб знизити ризик рецидивів. Лікування триває все життя.
Бета-блокатори використовують для зниження кров'яного тиску.Це частина плану терапії, який може включати інгібітор АПФ (Раміприл) та блокатор кальцієвих каналів (Амлодипін). Препарати добре переносяться без побічних ефектів. Іноді вони викликають втому, пов'язану із уповільненням ритму серця, похолодання рук, надзвичайно яскраві сни. У чоловіків можуть виникнути проблеми з ерекцією.
Бета-адреноблокатори не призначають при неконтрольованій серцевій недостатності, низькому тиску, дуже повільному серцебиття. При астмі та захворюваннях легень препарати можуть провокувати тяжкі напади.
Увага! Інформація, подана у статті, має ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації щодо лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.